Чё, алё! Привет, парниша! Сегодня я расскажу вам историю о том, как я стал наркоманом, рэпером и преобразился в крутого красавчика. Держись, давай начнём!
Как-то раз я пробовал новую штуку, закладки, дропнули новый товар, который вызывал нереальное ощущение лёгкости и расслабления. Чтобы попробовать, я собрался с друзьями в нашем старом домике на окраине города. Я уже был известным ганджа-любителем, но тут речь шла о чём-то большем, о чём-то совсем другом.
Мы сидели в своём уголке, включили джей и начали поколотиться. Звучали звуки трека, и я почувствовал, как моя энергия ускользает, оставляя за собой только спокойствие и покой. Я стал ощущать все детали окружающего мира, словно тайно став на кумарах. Каждый новый вдох становился освежающим пыхом, который уносил меня в мир большой дурочки.
С каждым днем я становился всё более зависимым от этого чудесного вещества. Я не мог представить свою жизнь без него. Я стал постоянно жаждать этого чувства лёгкости и безмятежности, как будто я один против мира. Друзья говорили мне о последствиях, но я не слушал их. Я был самым крутым и невозможно уязвимым.
Я начал записывать свои рэп-тексты, вдохновляясь глубокими мыслями, которые витали в моей голове после пыхания закладок. Мои рифмы были огненными, как сама ганджа, и каждое слово проникало в сердца слушателей. Я понял, что рэп - это мой путь, моё призвание.
Каждый день я проводил больше времени с друзьями, которые разделяли мою страсть к кодеину. Мы беседовали о высочайших мыслях, о том, как быть настоящими ребятами, о том, как никогда не сдаваться. Мы были едины в своем стремлении к безграничной свободе и мощи, которую приносил нам этот наркотик.
Но с каждым днем, когда я закладывал себе дозу, я понимал, что это ни что иное, как пустое существование. Я стал потерян в тумане наркотического опьянения, где реальность и фантазия переплетались в безумных снах. Я понял, что моя красота и крутость исчезла, и оставил лишь исхудавшую тень человека.
Однажды, проснувшись после долгой ночи пыха, я осознал, что это не жизнь, а просто существо, которое живет одним лишь желанием дропнуть ещё одну закладку. Я решил отказаться от этих дурных привычек и идти по пути, который я сам выберу. Я нашел свое призвание в рэпе и стал настоящим артистом, который хочет передать людям глубину своих мыслей и чувств.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!